21 листопада 2013 року відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Сьогодні Франківськ, як і десять років тому, не зраджує принципам волі і незалежності. Ходою пам’яті та панахидою вшанували тих, хто віддав свої життя за свободу України. Все почалося з мирних акцій не лише в столиці, а й у Франківську також. 

«Ми вийшли вночі з 21 на 22-е до Ратуші. А тоді перемістилися на Вічевий майдан. Тут Михайло Малярчук, який сьогодні є нашим захисником, розбив перший намет і з цього почалася Революція Гідності. Спочатку це був студентський майдан – «Молодь за європейську перспективу». До 1 грудня, до побиття студентів під стелою на Майдані. А після того це переросло в народну акцію спротиву», - так пригадує ті події Василь Попович, голова Івано-Франківської районної ради. 

На жаль, обстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. Трагічно загинув від кулі снайпера молодий франківець Роман Гурик. 

«Ми сьогодні прийшли вшанувати пам’ять тих, хто пішов на Майдан, хто за нас загинув, за нашу Незалежність. Ці всі події відбувались, коли я був маленький, але я це все пам’ятаю, дивився по телевізору. На Майдан їздили наші люди з нашого села Вікняни. Важливо, щоб люди пам’ятали про ці події. Як не будемо пам’ятати – не буде України», – розповідає 17-річний Студент ВПУ №21 Іван Мандар.

З нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи міський  голова Руслан Марцінків нагородив відзнакою міського голови імені Героя Небесної Сотні Романа Гурика «Зміни світ на краще» франківців, які служать на благо суспільства. Нагороди отримали:

-        Єпископ Богородчанський ПЦУ Кир Феогност, вікарій Івано-Франківсько-Галицької Єпархії (у 2022 році став наймолодшим архієреєм Православної Церкви України, засновник наймолодшого архієрейського хору «Emis»;

-        о.Тарас Путько – ректор Івано-Франківської духовної семінарії ім. Священномученика Йосафата УГКЦ, спільнота якої активно здійснює соціальну та харитативну діяльність, служачи у духовних та матеріальних потребах людям вразливих верств населення);

-        Марія Кохман, вчитель фізики Ліцею №3 (на базі ліцею організувала одну із локацій благодійного фонду «Добро-дії» волонтерського центру «Маскувальні феї», де плетуть сітки для потреб ЗСУ);

-        Леся Павлюк, вчитель початкових класів Ліцею №7, учитель вищої категорії, «Учитель-методист»;

-        Михайло Шевчук, вчитель інформатики Ліцею №16;

-        Юрій Пахомов, учитель хімії Ліцею №24

 «Коли почався Майдан і побили студентів він разом з друзями й однокурсниками одразу поїхав до Києва. Бо вважав нереальним і абсурдним те, що людей б’ють за їхню позицію. У нашій сім’ї з цього все почалось. Кожен з нас повинен знати, що жодна людина не народжується героєм. Бо герої – це люди, які живуть посеред нас. Це відчуття, коли ти доказуєш свою правоту: за честь, за гідність, за народ. І коли ти не один, а вас багато, коли ви дивитесь всі в одному напрямку – це дуже круті емоції. Заради них варто жити і йти вперед. Я дуже дякую всім тим, хто сьогодні був нагороджений, бо від ваших досягнень мені мороз йде по шкірі. Щиро дякую усім, хто сьогодні тут, бо усі ті люди, які віддали своє життя за Україну – потребують одного – пам’яті і молитви. Особливо дякую тим хлопцям, які стоять на передовій, а ми можемо бути тут», - каже мама загиблого Романа Гурика Ірина.

«Мені сьогодні вручили відзнаку міського голови імені Героя Небесної сотні Романа Гурика «Зміни світ на краще». Ця нагорода підсумувала мої попередні досягнення за роки роботи в школі і нагорода, яка мотивує працювати й далі. Навіть можливо і більше, ніж працювала до цього часу. Сьогодні в цей день пробігають перед очима події 10-річної давнини. Це були мої перші роки роботи в школі. Я пам’ятаю, як я з дітьми бігла до телевізора дивитися, що відбувається в Києві. І кожного дня після уроків приходила на Вічевий майдан, де у нас в Івано-Франківську також були акції. Я пам’ятаю, як кожного дня стежили за подіями і мали надію на краще. Це був мій перший набір дітей, і хоч вони були ще маленькі, але настільки усвідомлено переживали ті моменти. Сьогодні побачила свого учня і рада, що долучилася до формування їхньої свідомості», - зауважує вчителька початкових класів Ліцею №7 Леся Павлюк.

Десять років тому, важкою ціною, українці здобули вагому перемогу - перемогло громадянське суспільство, яке боролося за свободу України. І зараз, на нас чекає, перемога у війні, каже міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків. 

«Насамперед дякую Богові і нашим захисникам, що ми маємо змогу тут вкотре зібратися на Вічевому майдані, щоб вшанувати пам’ять усіх, хто віддав свої життя в ті буремні часи. Ми всі розуміємо, що новітня московсько-українська війна розпочалася 10 років тому з Революції Гідності. Пригадую цей день, я був в Києві на майдані Незалежності і пам’ятаю, як це все розпочиналося саме в Києві. Перший мітинг був о 18:00 і всі присутні одностайно заявили, що стоятимуть до кінця. Бо наш вибір – вступ до ЄС та українська Україна. Для мене це історичні події, в яких я брав безпосередню участь. Багато друзів, на жаль, загинули саме в часі Майдану Незалежності: це і Сергій Дідич, наш Роман Гурик і багато інших достойних хлопців, які тоді загину за свободу, за гідність, за Незалежність. На жаль, ця боротьба продовжується далі. Ми пам’ятаємо і розуміємо, що якби довелося ще раз прогорнути назад, то однозначно ми б так само вийшли на майдани і відстоювали б свою гідність, УКРАЇНОЦЕНТРИЧНІСТЬ та незалежність», - ділиться спогадами Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.