У Івано-Франківську відкрили одразу дві анотаційні дошки загиблим Героям. Пам’ятні знаки Андрію Барилюку та Вадиму Кутовому встановили та освятили на фасаді ліцею №25, де навчалися захисники. До заходу долучилися рідні, близькі та побратими оборонців. 

Мати Андрія Барилюка п.Віра розповідає, змалечку захисник мав характер бешкетника. Утім був надзвичайно справедливим та чесним. В юні роки був членом «Пласту», звідти і перейняв свій патріотизм і любов до України. Коли почалася повномасштабна війна, добровільно зголосився стати на захист країни і вже на початку березня 2022 пішов до військкомату. 

«Він сказав, що я іду на війну туди, тому що не хочу, щоби вони сюди прийшли. Це були його такі слова. Так і пішов добровольцем. Він був дуже доброю людиною. Міг послухати будь-кого, що би не сказали, міг допомогти в будь-який час», - розповідає мати загиблого Андрія Барилюка Віра Дідух. 

Якщо для матері син був добрим та ласкавим, то побратими згадують Андрія Барилюка як хороброго та спритного кулеметника. Він завжди ішов  у бій з єдиною метою – прикрити і допомогти побратимам на полі бою та ліквідувати чим більше ворогів.

«Такої хороброї людини і такого хороброго воїна я просто в своєму житті не бачив. Коли було шикування перед виходом на нуль, завжди командир питав: «Є добровольці?», - Андрій завжди казав: «Я», - і виходив. Мене просто це вражало, розумієте? Я його згадую, скільки би він не виходив, він завжди повертався. Живий і неушкоджений. Він був кулеметником. Якщо звичайний стрілець мав 4 магазини по 30 патронів, то він мав 8 магазинів по 45. А сам він був маленького зросту», - розповідає військовослужбовець ЗСУ, побратим загиблого Андрія Барилюка Олег Торконяк.

Дружина Вадима Кутового – бойова медикиня добровольчого батальйону «Донбас-Україна». З майбутнім чоловіком Олена познайомилась на Херсонському полігоні. А вже у листопаді 2016-го року пара обвінчалась прямо таки на фронті. Продовжували удвох пліч-о-пліч захищати країну, чекаючи на появу первістка – доньки Анастасії. Тепер вже семирічна Настя, яка дуже схожа на батька, прийшла на відкриття анотаційної дошки у пам’ять про батька-Героя. Старший солдат Вадим Кутовий загинув 9 березня 2023 року, прикривши власним тілом побратимів. 

 «Вона дуже схожа, копія нашого тата. Ця дитина бачила бої, тільки будучи в животику. Вадим був від початку, знаєте, то була як місія його життя. Він був справжнім борцем за Україну, патріотом, допомагав всім, чим міг. Служив з 2012 року. Все своє життя він присвятив військовій службі. Побратими розповідали ті, які були тоді там і це бачили. Вадим просто ліг і накрив хлопців своїм тілом», - розповідає дружина загиблого Героя Вадима Кутового Олена Кутова.

Відтепер про героїзм захисників Андрія Барилюка та Вадима Кутового знатимуть і пам’ятатимуть нові покоління учнів ліцею №25. Щораз ідучи до школи чи з уроків, вони дивитимуться в очі тим, хто загинув за їх майбутнє.

«Стараємось на тиждень відкривати мінімум 2 анотаційні дошки. Тому що є запит суспільства, є запит рідних. І дякуємо за розуміння нашим навчальним закладам, де постійно відбуваються такі заходи. Але дуже би хотілося, щоби цих дошок було поменше, щоби наші хлопці були живі і здорові, і поверталися з війни. Але ми повинні гідно вшанувати їхню пам’ять і не тільки анотаційними дошками, а і книгами, і різними фільмами і відповідними заходами пам’яті, і уроками пам’яті. Тому ми далі продовжуємо цю програму «Івано-Франківськ – місто Героїв», бо справді Івано-Франківськ – це місто, яке породило сотні і тисячі Героїв в Україні, які боронять нашу державу», - каже Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.