Напередодні Всесвітнього Дня осіб похилого віку привітали підопічних відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання, що у селі Черніїв. Відвідав їх мій заступник Олександр Левицький.

«Тут зібралися люди, які, маючи вади зі здоров’ям, через вік, через ослабленість, але своєю душею, своїм оптимізмом, позитивним налаштуванням надихають і діток, і середнього віку людей. І ми зберігаємо віру, що все буде добре. Україна буде українською. А добре ставлення до людей, розуміння їх, завжди буде вирізняти українців серед інших націй», – зазначив заступник міського голови Івано-Франківської МТГ Олександр Левицький.

Тут перебувають 29 підопічних – самотніх літніх людей.

«Ми намагаємось замінити їм рідну домівку, стараємось всім допомогти. І хоча наші підопічні одинокі, але точно тут не самотні. Всі вони спілкуються між собою, грають у шахи, шашки. А ми створюємо для них комфортні умови для проживання», -  розповідає Іван Судак, завідувач стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання.

Підопічних закладу привітали концертом школярі Черніївського ліцею Івано-Франківської МТГ. А ще бабусь та дідусів пригощали смаколиками та солодощами. 

«Ми від вас, молодих, набрались сьогодні енергією. Дякуємо, що є такий куточок, куди до старих людей можуть прийти і привітати. Бачимо цих діток, бачимо вас, таких енергійних і тішимось, що ви в нас є і нас не забуваєте», - ділиться враженнями підопічна відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання Ольга Дудчак.

Серед стареньких є також і ті, хто тікав від війни до Івано-Франківська. 70-річна Тамара Потапенко приїхала із Луганщини. Із міста Кремінна пані Тамара виїжджала під обстрілами. 

«Я в одному тапочку приїхала, що встигли взяти з собою, те і взяли. А тут нас зустріли, як рідних. Хоча багато хто застерігав і лякав, а тут виявилось, дуже добре, безпечно і увага до нас така хороша», – ділиться враженнями Тамара Потапенко.

Ті, для кого сьогодні зробили справжнє свято, зізнаються, найбільше мріють про мир в Україні. Хочуть дочекатися нашої перемоги. А допоки військові для нас її відвойовують, літні люди нашої громади мають можливість жити у безпеці та відносному спокої.